Індексація, планування, редагування

У твоєму репо 400 файлів, а модель за раз «бачить» лише кілька. То як агент змінює саме ті три рядки?

Індексація: прочитати ціле репо

Модель за раз вміщає лише певний обсяг тексту, а твоя кодова база значно більша за це вікно. Тож кодинговий агент спершу індексує репо: ділить твої файли на фрагменти й будує пошукову мапу — часто за допомогою ембедингів, які дають змогу шукати код за змістом, а не за точними словами. Спитай про «потік логіну» — і він витягне потрібні файли, навіть якщо в жодному з них немає слова «логін».

Планування: вирішити, що змінити

Маючи потрібні файли, агент планує. Розбирається, що і в якому порядку змінити: яку функцію зачепити, які тести запустити, чи залежить одна правка від іншої. Для більшої задачі може спершу виписати план, а потім виконувати його крок за кроком. Хороший план — це те, що не дає багатофайловій зміні розсипатися на купу випадкових правок.

Редагування: точний diff, а не переписування

Нарешті він редагує. Сучасні агенти не вставляють цілий новий файл, а роблять маленький diff: зміни ці рядки, решту лиши. Завдяки цьому правки лишаються придатними до рев'ю, агент не зачіпає коду, який його не просили чіпати, а сам diff чисто лягає навіть тоді, коли файл довкола змінюється. Читай → плануй → редагуй — це внутрішній механізм за кожним кроком, який ти бачиш у циклі.

Три ходи

• —Індексуй — поділи репо на фрагменти й шукай за змістом, щоб знайти релевантні файли.
• —Плануй — виріши, що змінити й у якому порядку, перш ніж щось чіпати.
• —Редагуй — застосуй маленький, придатний до рев'ю diff, а не переписування файлу цілком.